Єдиний Перстень (англ. One Ring) – стародавній артефакт, створеним Сауроном у Другу Епоху з метою підкорення вільних народів Середзем’я, головним чином ельфів. Єдиний перстень править і керує іншими Перснями влади. Відомий також як Величний Перстень, Правлячий Перстень або Прокляття Ісільдура.
Ельфи створили багато перснів; але Саурон потайки виготовив Єдиний Перстень, який правував рештою, і сила їхня була зв’язана з ним і цілковито йому підкорена, так що діяла лише доти, доки існував він.
– Сильмариліон, "Про персні влади і Третю епоху"
Історія[]
Походження та створення[]
В Другу епоху Саурон брехнею та оманою переконав Келебрімбора та його людей, ельфійських ковалів Ереґіону, викувати Персні влади. Однак підступному Володарю потрібна була сила, що здатна керувати всіма перснями, тож Саурон повернувся в Мордор, де в жерлі гори Ородруїн таємно викував Єдиний Перстень, який правив усіма іншими.
"Правлячий Перстень, який об’єднував силу всіх інших і контролював їх, отож його носій міг бачити думки тих, котрі володіли нижчими перснями, керувати їхніми вчинками й, урешті-решт, перетворювати їх на рабів." – З листа ДЖ. P. Р. Толкіна до Мілтона Волдмена від 1951 р.
Саурон дозволив значній частині своєї волі та сили увійти в Єдиний перстень.[1][2] Таким чином, він був на вершині своєї могутності саме тоді, коли носив Перстень. Однак, ставши господарем Персня, Саурон, разом з тим, став залежати від нього; хоча, саме Темний володар "наказував" Персню, а не навпаки, знищення Єдиного персня призвело б і до знишення Саурона.[3][4]
Незважаючи на те, що Єдиний перстень був виготовлений із простого золота і не мав ззовні ніяких особливих прикмет, знищити його можливо було лише в тому самому полум'ї де і виковано, а саме в жерлі вулкану Згубної гори.
Єдиний перстень володів власною волею, завдяки чому міг, зокрема, самостійно покинути власника (наприклад, зісковзнувши з пальця). Сам же власник Персня, як правило, не міг добровільно від нього відмовитися (єдиний приклад в історії - Більбо Торбин). Перстень, надягнутий ким-небудь, крім Саурона (а також Тома Бомбадила), робив його невидимим, подовжував життя, давав певну владу, але водночас псував тіло й душу. Він міг підкорювати інші Персні Влади, що й послужило причиною війни у Другу епоху, в результаті якої був зруйнований Ереґіон, а Келебрімбор був убитий.
Чорноліття[]
Коли Келебрімбор та інші носії Персня зрозуміли, що Саурон їх зрадив, вони зняли свої Персні, оскільки, поки вони їх носили, Темний володар знав, де вони були і про що думали.
"Щойно Саурон надягнув на палець Єдиний Перстень, вони дізналися про це, й упізнали його, і збагнули, що він стане їхнім повелителем і повелителем усього, що вони створили. Тоді, розгнівавшись і злякавшись, вони зняли персні." – Сильмариліон, "Про персні влади і Третю епоху"
Саурон, з’ясувавши, що його викрито, виступив проти ельфів із відкритою війною, вимагаючи віддати всі персні йому. Однак ельфи втекли від нього, й уберегли три персні, віднесши їх щонайдалі. Ті Три персні викували останніми, вони володіли найбільшою силою. І Саурон найбільше з усіх ельфійських перснів хотів заволодіти саме ними, адже той, хто володів ними, міг тримати на відстані згубний час і відтерміновувати власну втому від світу. Проте він не спромігся їх відшукати.[5]
Саме це, трохи згодом призвело до великої війни, яка знищила Ереґіон і спустошила більшу частину Еріадору. Саурон переміг і зміг отримати всі Персні Влади (крім Трьох ельфійських) і розподілити їх між гномами та людьми.[5] В епоху, відому як Чорноліття, Саурон став володарем майже всього Середзем’я і був відомий як Темний володар Мордору. Він побудув Барад-дур біля гори Ородруїн, побудував Чорну браму Мордору – Мораннон, щоб запобігти вторгненню сил Заходу, і зібрав величезні армії орків, тролів і людей, головним чином істерлінгів і мешканців Півдня.
Саурон кує Єдиний перстень в грі "Середзем'я: Тіні Мордору""
Сила Персня дозволила Саурону пов'язати його з деякими своїми роботами, такими як вежу Барад-дур.[6] За допомогою Єдиного персня він контролював Дев’ять Перснів, які були дані дев’яти смертним Людям. Свого часу вони були могутніми: королями, чаклунами та воїнами давнини. Завдяки персням вони здобули славу і превелике багатство, які, втім, і довели їх до загибелі. Тож один по одному, раніше чи пізніше, відповідно до природної міці та добрих або лихих замірів на початку, всі Дев'ять перетворилися на рабів того персня, котрого носили, й потрапили під владу Єдиного, що належав Сауронові. І стали навіки невидимими для всіх, окрім того, хто мав при собі Правлячий перстень, і ввійшли в царство тіней. То були Назґули, Примари Персня, найжахливіші слуги Ворога.[5]
Щодо гномів, то Саурон не зміг контролювати їх через персні. Вважається, що так сталося вчерез більш стійку природу гномів та їхню здатність опиратися до панування інших. Однак, персні посилили жадібність гномів, що згодом також призвело до великих нещасть.
Поява Саурона образила зарозумілих нуменорців, які рушили на нього величезним військом. Сили Саурона розбіглися від потужного натиску, і Саурон зрозумівши, що не зможе побороти нуменорців військовою силою вдався до хитрощів. Він дозволив королю Тар-Каліону взяти себе заручником у Нуменор. Там, завдяки лестощам та оманливим промовам, він швидко виріс із полоненого до радника. Тар-Каліон, очевидно, нічого не знав про Перстень та його можливості, і Саурон зіпсував багатьох нуменорців, використовуючи силу Персня[7], і зрештою переконав короля повстати проти Валар. Це призвело до падіння Нуменора. Саурон же зник, а його дух (імовірно з Перснем[7]) утік назад до Мордору, де він повільно відновив свою силу.
Перша поразка Саурона[]
Коли вірні ельфам нуменорці заснували свої Королівства у вигнанні (Арнор і Ґондор), Саурон напав на Ґондор. Ельфи та нуменорці створили Останній союз проти Саурона і у фінальній битві в долині Даґорлад Темний володар вийшов на поєдинок з Еленділом та Ґіл-ґаладом і обох їх убив, і меч Еленділа зламався під ним, коли той упав. Одначе й Саурон повалився долі, відтак Ісільдур, сил Еленділа, схопившись за руків 'я уламку Нарсіла, відтяв Правлячий Перстень із руки Саурона й забрав його собі.[5]
Гарі Сінклер в ролі Ісільдура в трилогії "Володар перснів"
Правитель ельфів Рівенділу (у той час глашатай Ґіл-ґалада) Ельронд порадив Ісільдуру знищити Єдиний Перстень. Однак той уже встиг вплинути на принца, і він відмовився, залишивши Перстень собі. Ісільдур мав намір зробити Перстень родовою коштовністю й передати його у спадок. Але цьому не судилося статися, бо воля Персня привела його нового господаря до загибелі: на шляху до Арнора загін Ісільдура потрапив у засідку орків Імлистих гір, в якій загинув весь загін, включаючи трьох синів Ісільдура: Елендура, Аратана і Кіріона. Сам Ісільдур, надівши Перстень, спробував утекти. Добравшись до Андуїна, він намагався врятуватися вплав (без обладунків). Але, поки плив, Перстень зісковзнув з пальця. Ісільдур був убитий орками-лучниками Імлистих гір, а перстень так і залишився на дні річки, чекаючи на свого хазяїна.
Справжня доля Єдиного Персня була невідома протягом багатьох століть. На півночі ж Єдиний перстень став відомим як "Прокляття Ісільдура" за роль, яку він відіграв в його смерті.
Знахідка Персня та його повернення у світ[]
Енді Серкіс в ролі Смеаґола в кінотрилогії "Володар перснів"
Єдиний Перстень пролежав у дні річки Андуїн багато століть, поки не був випадково знайдений Деаґолом. Його приятель, Смеаґол (згодом став Ґолумом) щойно побачивши коштовність одразу пав під силою Перстеня, що й призвело до вбивства Деаґола. Так Ґолум здійснив своє перше вбивство та втік у підземні печери, якими протікала частина річки Андуїн. Там він вів життя вигнанця протягом сотень років, адже через магію Персня став, по суті, безсмертним. І хоча сам Перстень він при цьому одягав надзвичайно рідко (користуючись ним в основному для полювання на орків), це, однак, не завадило йому назавжди поневолити його волю.
У 2941 р. Третьої епохи, під час своєї подорожі з гномами, гобіт Більбо Торбин заблукав у печерах Імлистих гір. Єдиний Перстень вирішив покинути Ґолума та перейти до свого нового господаря. Більбо знайшов Перстень і незабаром дізнався про його здатність робити носія невидимим; це дозволило Більбо безпечно залишити підземелля та допомогло надалі в подорожі; проте, Більбо не здогадувався про справжній характер своєї знахідки.
Сер Ієн Голм Катберт в ролі Більбо Торбина в кінотрилогії "Володар перснів"
Більбо володів Перснем (надягаючи його лише зрідка) протягом декількох десятків років (Перстень таким чином підтримував довголіття гобіта й уповільнював процеси старіння). Гобіти, як пізніше було встановлено, були найбільш стійкими до впливу темних сил серед усіх смертних народів Середзем'я, і Перстень так і не зміг повністю підкорити собі Більбо, який згодом знайшов в собі сили самотужки відмовитися від коштовності.
Тим часом Біла рада, яку очолював Саруман Білий, зайнялася пошуками Єдиного Персня. Однак в цих пошуках Саруман, використовував палантири, що було небезпечно. Користуючись цими знаряддями він, спершу сам того не помічаючи, почав коритися волі Саурона. Останній же, зібравши сили, повернувся у своє володіння — Мордор, де приступив до створення нових армій орків. Разом з ним повернулися у світ і Назґули, яким негайно було доручено розшукати Єдиний Перстень.
Війна Персня[]
Фродо і перстень by Gabriele Dell'Otto
Ґандальф Сірий, носій ельфійського Персня Вогню Нар’я, першим встановив, що Перстень, знайдений Більбо, і є Перстень Саурона. Більбо, на той час вже сильно виснажений впливом Персня, на свій ювілей — 111 років — за порадою Ґандальфа залишив Перстень своєму небожу Фродо. Через деякий час, дізнавшись про пошуки Назґулів, Ґандальф застеріг Фродо, звелівши йому негайно покинути поселення Шир, і призначив зустріч у селищі Брі.
Не знаючи про зраду Білого мага, Ґандальф вирушив до Сарумана і розповів йому, що знайшов Перстень. Однак Саруман сам бажав роздобути Перстень і заточив Ґандальфа у своїй вежі в Ісенґарді. Тим часом служителі Саурона зловили Ґолума, який під тортурами назвав ім'я Більбо Торбина і Край. Дев'ятеро одразу рушили до Ширу, на пошуки Єдиного персня.
Фродо з друзями вдалося уникнути Назґулів і бігти з Ширу. Разом із супутниками він був супроводжений Араґорном, у Рівенділ до Ельронда, де Фродо зустрівся з Ґандальфом, який зміг втекти з вежі Сарумана. В ході наради у Ельронда було встановлено, що володіння Єдиним Перснем незворотньо змінює носія, роблячи його або рабом, або новим Темним Володарем — якщо носій володіє достатньою волею та силою; Перстень було вирішено знищити. Єдиний спосіб зробити це — кинути його в жерло вулкана Ородруїн, що у Мордорі, у надрах якого Перстень був викутий. Відтак було створено Братство персня, на яке й було покладено цю місію.
Долаючи цілу купу перешкод, Хранитель персня Фродо Торбин і його вірний друг Семвайз Грунич таки дісталися до Ородруїну. Ставши на краю жерла в Згубній щілині, Фродо в останній момент передумав знищувати Перстень, підкорившись його волі. Однак, раптом нізвідки взявся Ґолум, який мріяв про повернення "Свого Дорогесенького". Він кинувся на Фродо і відкусив йому палець з Перснем, але оступився і впав у жерло Ородруїну разом із коштовністю, таким чином зігравши свою ключову роль в історії. Так Єдиний Перстень був знищений, а разом з ним вичерпалася сила всіх перснів, створених до нього.[8]
Зовнішній вигляд[]
Ззовні Перстень нагадував геометрично ідеальне коло з чистого, гладенького золота. Така досконалість і простота були частиною його привабливості. На відміну від інших Перснів влади, Єдиний перстень не дорогоцінного каменю, що по суті, робило його звичайною каблучкою. Він мав здатність розширюватися і звужуватися, щоб підходити до пальця свого власника або ж, маючи власну волю, зрадницьки зісковзувати з нього. Його походження та по суті, ідентичність, можна було визначити за допомогою простого (хоча й маловідомого) тесту: якщо кинути каблучку у вогонь, при нагріванні, вздовж внутрішньої та зовнішньої сторін коштовності, з’являється напис: Ash nazg durbatulûk, ash nazg gimbatul, ash nazg thrakatulûk, agh burzum-ishi krimpatul.
Що в перекладі з Чорної мови Мордору на загальну мову людей Арди (в оригіналі позначалося просто текстом англійською мовою):
One ring to rule them all, one ring to find them,
One ring to bring them all and in the darkness bind them.
Переклади вірша українською[]
Переклад Катерини Оніщук (офіційний ліцензійний переклад):
Три персні для ельфів — для їх королів,
Сім — гордим ґномам з камінних палат,
Ще дев'ять — людям смертних родів,
Один — Повелителю Тьми, де імла
В Мордорі, де морок і тінь на Землі.
Один з них керує, Один — всіх знайде
Один їх збере й у пітьмі всіх зведе
В Мордорі, де морок і тінь на Землі.
Переклад А. В. Немірової (неофіційний переклад):
Три — королям ельфійським під небом світлим.
Сім же — владикам гномів у печерах світу.
Дев'ять — людям землі, що їм смертна доля.
І Один — Володарю Тьми на чорнім престолі,
В Мордорі, де лиховісна тінь.
Перстень єдиний — усіх поєднати
І темною волею міцно скувати
В Мордорі, де віковічна тінь.
Джерела[]
- ↑ Дж.Р.Р. Толкін, "Володар Перснів: Братство Персня", Розділ 2. Тінь минулого
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар перснів: Повернення короля", Розділ 9. Остання нарада
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін; Гамфрі Карпентер, Крістофер Толкін (ред.), Листи Дж. Р.Р. Толкіна, лист 131, (без дати, написаний наприкінці 1951 року)
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін; Гамфрі Карпентер, Крістофер Толкін (ред.), Листи Дж. Р.Р. Толкіна, лист 200 (від 25 червня 1957 р.)
- ↑ 5,0 5,1 5,2 5,3 Дж. Р.Р. Толкін, Сильмариліон, "Про Перстені влади і Третю епоху"
- ↑ Дж. Р.Р. Толкін, "Володар Перснів: Братство Персня", Розділ 2. Нарада в домі Ельронда
- ↑ 7,0 7,1 Дж. Р.Р. Толкін; Гамфрі Карпентер, Крістофер Толкін (ред.), Листи Дж. Р.Р. Толкін, лист 211 (від 14 жовтня 1958 р.)
- ↑ Толкін Дж. Р. Р. Володар Перснів. В 3 частинах. Частина третя: Повернення короля / Перекл. з англ. Оніщук Катерина Василівна. — Львів: Астролябія, 2013.